Що таке ЕМ-біотехнологія?

ЕМ-технологія, або технологія ефективних мікроорганізмів, полягає у використанні ряду грибків, фотосинтезуючих бактерій і лактобактерій для підвищення родючості грунту, переробки органічних відходів і підвищення врожайності рослин. Родоначальником цієї технології вважається професор Університету Рюкю Теруо Хіга. У Росії розробка аналогічної технології пов'язується з ім'ям доктора медичних наук П.А. Шаблін.

Знайди слово "Хімічні реакції"

Видатні хіміки України

Вікторина

Новорічно-різдвяні привітання від учнів та вчителів Настасівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Зійшла зоря, вставайте люди, Бог посилає свято нам!

Дух новорічно-різдвяних свят уже витає над домівками усіх українців. Кажуть, що у ці дні небеса наближаються до землі, а янголи спускаються до людей.

 За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва – 6 січня. Цей Вечір зветься Святим чи Святвечором, або ж Надвечір’ям Різдва Христового і символізує народження Христа. Цього день слідкували, щоб ніхто ні з ким не сварився і дітлахи не плакали, – щоб не капризували у наступному році. Малеча також виглядала першу зірку на небі, яка сповіщала про народження Сина Божого.

Ці Різдвяні свята стали особливими для учасників вокального гуртка «Галичанка» та вчителів Настасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Ридз Віри Михайлівни, Гайдука Дмитра Володимировича та Дзюбак Ірини Іванівни), які вже десятий рік поспіль радують не тільки жителів села, але й мешканців обласного центру своєю колядою.

Цього року наша коляда розпочалася з парафіяльного храму села Настасів, де після Різдвяного Богослужіння учні зайшли в  церкву з колядою та привітаннями. Та навіть по закінченню служби, на подвір’ї святині, люди, заворожені  колядою,  не бажали відпускати колядників.

Вже Різдвяного дня у село завітали гості із міста Донецька, яких ми зустріли новорічно-різдвяними привітаннями. Учні та вчителі, які прибули до нас були вражені традицією старовинного обряду, рівнем виконання пісень. За що щиро дякували  учасники вокального ансамблю.

Із привітаннями з Новим роком та Різдвом Христовим учні відвідали компанію  «Агропродсервіс», де в подарунок виконали низку різдвяних пісень та вручили подяку за десятилітню співпрацю та  величезний вклад у розвиток і процвітання нашої школи. Працівники офісу подякували за теплі українські колядки та різдвяний настрій, та  побажали колективу успіху та наснаги у своїй творчій діяльності.

Начало формы

Колядники привітали весь колектив районної державної адміністрації. Голова районної ради Андрій Галайко висловив подяку за чудове мистецтво та небайдужість до давніх українських традицій.

Далі ми вирушили до профспілки працівників освіти, яких також привітали із Різдвяними святами та побажали Божого благословення на весь рік. Вони, в свою чергу щиро, від усього серця, висловили слова вдячності за святкову коляду.

Особливі та незабутні емоції викликала коляда на вулицях Тернополя, де жителі та гості міста дуже тепло зустрічали нас, у декого із них від почутих колядок та привітань на очі накочувалися сльози.

Окрилені колядою, учні завершили Різдвяні свята та з нетерпінням чекають наступного року, коли вони знову зможуть поділитися радістю народження Христа з своїми односельцями, рідними та друзями.

Із надією хочеться вірити, що з року в рік, уже дорослими, їм вдасться відновити забуті та загублені в часі традиції українського Різдва.

Ідемо з колядою. ЗМІ про нас!

Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім'ї і затишку в оселі,

Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай ваше все сімейство процвітає,

З чудовим святом, радості і мрій,

Я щиро і сердечно Вас вітаю!

Тенінг Центр Нової Освіти

         Сьогодні взяв участь у практичному  тренігу "Методика використання інтерактивно дошки у навчанні " враження неймовірні, тренінг змістовний і надзвичано цікавий. Дякую тренеру Івану Іванову #ЦентрНовоїОсвіти.

Доторкнутися до історії

Нещодавно учні 5-11 класів разом з вчителями(О. І. Ракоча, Д. В. Гайдук, В. М. Ридз, Н. В. Машлюх, В. В. Михайленко, І. І. Дзюбак, В. М. Кравець, Г. І. Шинкаренко, Н. В. Ходань, Л. І. Бакалець, Г. Б. Ракоча) побувати в одному із найстаріших та найбільших замків України, який так добре зберігся до наших часів, та в основі створення якого лежить історія великої багатогранної любові....  Це замок Любарта у м. Луцьк. Стіни Луцького замку були свідками різних історичних подій. Їм відомі секрети великих князів та молитви простих людей… Вони бачили лютих ворогів зовні та підступні інтриги в середині. Але вони вистояли, щоб у кожного з нас сьогодні була можливість пізнати минуле, доторкнутися до історії!

 Найбільше учасникам екскурсії запам’яталася історія створення самого замку. В тих далеких 1300-х роках, ще коли Луцьк називався Лучеськом; а на місці сучасної фортеці стояли лишень дерев’яні укріплення, литовський князь Дмитрій-Любарт взяв собі за дружину волинську княжну на ім’я Буша (Агрипіна)  доньку останнього з роду Данила Галицького князя Лева ІІ. На знак великої сили кохання збудував Любарт для неї замок з трьома вежами, що сполучалися одна з одною кам’яними мурами та засвідчували безкінечність і щирість почуттів князя. Кожна з веж мала свою назву (В’їзна або Любартова, Владича і Стирова) та була як своєрідний символ Віри, Надії та Любові. Буша померла рано, так і не побачивши княжого подарунку. Любарт ще довго побивався за молодою дружиною, носив квіти на могилу, але будівництво замку не зупинив. А щоб мури були міцнішими у розчин бетону додавали курячі яйця. Саме ця маленька хитрість допомогла Луцькій фортеці вціліти та зберегти свій первозданний вигляд  до наших днів .

Прогулюючись територією замку ми побачили  виставки "Бронь замкова", "Арсенал", "В'язниця", "Замкова сторожка", Музею книги та Музею дзвонів. На подвір’ї натрапляєш на  своєрідний виріб – образ корони наступника Любарта, великого литовського князя Вітовта. Вітовт був дуже могутнім і войовничим князем. Замок в Луцьку був політичним, адміністративним, релігійним центром міста і всієї Волині. Тут відбувалися засідання судів, знаходилася державна канцелярія, «офіси» різних «службовців», у тому числі і Великого князя. В замку також був православний кафедральний храм Івана Богослова.

Із міста Луцька автобус вирушив в історичне Берестечко, відоме багатьом шанувальникам історії українського козацтва. Тут ми відвідали музей-заповідник «Козацькі могили», дерев`яну церкву св. Михаїла, 1650 року побудови, яка була перенесена сюди в 1914 році з села Острів. Кажуть, що саме в цій церкві молився перед боєм Богдан Хмельницький

Саме тут майже чотириста років тому відбулася знаменита Берестецька битва. Початок визвольної війни 1648-54 років під проводом Богдана Хмельницького українці сприйняли з великою надією і ентузіазмом. 1651 році польська корона відновила війну з армією Богдана Хмельницького. У червні протиборчі сили стали таборами біля Берестечка. Після декількох тижнів, що супроводжувалися вилазками і перестрілками, настала кульмінація подій.

Союзник  кримський хан Іслам-Гірея в черговий раз зрадив гетьмана. У спробі зупинити хана, який втік з поля бою, Хмельницький потрапив до нього в полон. Військо, залишившись без командувача. Новим гетьманом обирають Івана Богуна.

Три сотні козаків, забезпечуючи відступ, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здається. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе. Козак в очах дітей залишився героєм-патріотом своєї Батьківщини ставши символом незламності.

На місці того бою сьогодні створено заповідник «Поле Берестецької битви». У пам`ять тих подій в 1914 році тут побудовано Георгіївський собор, в підземеллях якого покояться останки загиблих запорожців. Це унікальна трирівнева споруда, подібних якій немає ніде в світі. Так, основний храм – Георгіївський, на другому поверсі розташований престол Бориса і Гліба, а під землею – Параскеви П`ятниці.

Пролита на цій землі українська кров стала символом мужності і відданості батьківщині цілого народу. І нехай саме містечко ще чекають кращі часи, його назву знає кожен патріот.

З новими знаннями та неймовірними емоціями та враженнями ми повернулися додому.