1. Археологи встановили, що вже 6 тисяч років тому існувало налагоджене виробництво мила з лужної солі, рослин, золи, тваринних жирів. Так, скіфські жінки розтирали в порошок деревину кипариса і кедра, додаючи до нього воду і ладан. Виходила мазь, якою натирали тіло, шкіра ставала ароматною, а після видалення мазі ставала чистою і доглянутою.
2. Під час археологічних розкопок Помпеї були виявлені приміщення миловарень. Мило в ту пору було напіврідким. Ним не тільки милися, але і фарбували волосся в жовтий, рожевий і червоний колір. Мило довго було предметом розкоші і цінувалося поряд з дорогими ліками і зіллям. Але навіть заможні люди не могли собі дозволити прати ним білизну. Для цього використовували різні глини, рослини (наприклад, мильний корінь). Прання була важкою справою, і займалися нею найчастіше чоловіки.
