Одним із головних традиційних символів Нового року є новорічна ялинка. Звичай ставити в хатах ялинки прийшов в Україну із західноєвропейських країн. Ще в ХХ столітті в більшості сіл не прикрашали ялинок чи сосен. Масового розповсюдження це набуло після Другої світової війни.
Поклоніння вічнозеленому хвойному дереву існувало у багатьох давніх культурах. З XIV сторіччя «дерево добра і зла» стало частиною святкової містерії про Адама і Єву — сценки, які розігрували у Святвечір. У Біблії є кілька посилань, якими можна тлумачити визнання ялинки особливим деревом. Існує версія, що традиція встановлювати ялинку походить від племені гунів. За їхнім повір'ям в перший день нового року на землю сходив бог Йерлу, на честь якого і встановлювалось священне дерево. Після розгрому частина гунів оселилася в Баварії, звідки і пішла традиція.
Сучасна традиція швидко стала популярною у франко-німецькому Ельзасі в 1605 році, де ялинку прикрашали виробами з паперу та яблуками. Поступово традиція встановлювати ялинки рухалась Європою, і в ХХ столітті набула масового розповсюдження в Україні.
Коли в домі з’являється запах ялинки, зразу стає зрозуміло – свято наближається!
Але які сполуки обумовлюють цей запах та святковий настрій?
Ми спробували дати відповідь на це питання.
Найбільш значущий вклад в аромат ялинки вносить пінен. Пінен – сполука, яка зустрічається в природі у вигляді двох різних ізомерів: альфа-пінену, і бета-пінену. В більшості сосен альфа-пінен є більш поширеним, але обидва ізомери присутні в смолі хвойних дерев. Скипидар отримують із смоли дерев, переважно сосни, так що це не дивно, що запах як альфа, так і бета-пінену зазвичай описується як запах скипидару.
Пінен належить до великого сімейства сполук, відомих як терпени. Це величезний клас органічних сполук, які зазвичай продукуються рослинами. Різні лісові дерева продукують досить широкий спектр різних терпенів. Роль цих сполук не тільки в тому, щоб надавати характерні запахи лісу. Вчені виявили, що терпени можуть взаємодіяти з деякими хімічними речовинами в повітрі, формуючи невеликі частинки, в результаті чого утворюються аерозолі. Утворення цих аерозолів може бути причиною утворення хмар з водяної пари. Частинки, до складу яких входять терпени, в даному випадку грають роль центрів хмароутворення. В цілому, збільшення хмарності може мати охолоджуючий ефект. Таким способом рослини захищають себе від перегрівання.
Окрім того, саме завдяки терпенам ми можемо спостерігати блакитну смугу, яку іноді видно над покритими соснами горами. Це пояснюється тим, що аерозолі, які терпени утворюють в атмосфері розсіюють сонячне світло, це призводить до того, що світові хвилі більш коротких довжин виходять на перший план, і ми бачимо більш глибокий синій колір, порівняно з світло-блакитним кольором неба.
Хоча найбільш поширеним є пінен, але це не єдина з терпенових летючих сполук, які виділяються сосни. Є й інші, такі як лімонен (що також міститься в шкірці цитрусових), міоцен і камфен.
Однак не тільки терпени обумовлюють аромат новорічної ялинки, є й інші сполуки. Головною серед них є борнілацетат. Хоча його частка в ефірних маслах сосни є досить малою, він вносить свій внесок у запах сосни, додаючи свіжості. Ця сполука зазвичай використовується для того, щоб отримати сосновий аромат в парфумерії та засобах побутової хімії. Борнілацетат належить до класу хімічних сполук, відомих як естери (складні ефіри), які зазвичай мають досить широкий спектр специфічних (в основному) приємних запахів.
Ну і наостанок, якщо ви коли-небудь намагалися підпалити шишки, ви помітили, що вони досить легкозаймисті. Це теж викликано наявністю в їх складі хімічних сполук, які ми обговорювали тут. Це одна з причин, чому лісові пожежі можуть поширюватися дуже швидко, особливо в хвойних лісах.
Немає коментарів:
Дописати коментар