Вчені Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Ігор Комаров – Інститут високих технологій, Павло Михайлюк – хімічний факультет) спільно з колегами з Інституту технологій м. Карлсруе, Німеччина (Анне Ульріх, Сергій Афонін, Марина Бердіч, Сабіна Райсер, Томас Штайнбрехер, Олег Бабій, Володимир Кубишкін, останні два – випускники хімічного факультету) створили нову технологію, яка дозволяє керувати активністю ліків дією світла. Іншими словами, створено діючі прототипи ліків, які можна легко активувати (“включати”) для знешкодження патогенних бактерій та дезактивувати (“виключати”), щоб уникнути знищення корисних мікроорганізмів мікрофлори здорового організму людини. Принцип продемонстровано на прикладі пептидних антибіотиків.
На ілюстрації зображено чашку Петрі (зліва), де у поживному для бактерій S. xylosus середовищі один з таких фоточутливих антибіотиків було активовано опроміненням видимим світлом в межах круга, тоді як за межами круга антибіотик залишився у неактивному стані. Можна бачити, що колонії бактерій виросли тільки за межами області опромінення, а опромінена область прозора, без колоній (через неї видно зображення герба університету). На збільшеному фрагменті (справа) можна бачити високу селективність процесу перемикання - чітку границю між областями, де колонії ростуть, і де фотоактивований антибіотик проявив бактеріостатичну дію.
Вчені впевнені, що такі фоточутливі лікарські засоби в недалекому майбутньому стануть основою сучасних технологій лікування широкого кола локалізованих розладів – травм, вірусних або бактеріальних інфекцій, запалень, тромбів, доброякісних та злоякісних пухлин, тощо. Фоточутливі лікарські засоби можна активувати тільки тоді, коли це потрібно для терапії, і лише в тих ділянках людського тіла, де це необхідно для лікування. Після терапії такі лікарські засоби можуть бути дією світла дезактивовані, тобто, перетворені в безпечні речовини з метою зменшення небажаних побічних ефектів.
Результати цих досліджень опубліковані в одному з найпрестижніших наукових журналів – Angewandte Chemie (DOI: 10.1002/anie.201310019, онлайн 19.02.2014). Стаття відмічена рецензентами як «особливо важлива» (Very Important Paper, VIP).
Немає коментарів:
Дописати коментар