Чайний гриб, японський гриб, морський квас, чайна медуза, медузоміцет — насправді це не гриб, а симбіоз дріжджів та оцтовокислих бактерій.
Гриб являє собою товсту шарувату плівку, що плаває на поверхні рідкого середовища (солодкого чаю, соку тощо). Складається він з культури симбіотичних мікроорганізмів: дріжджоподібних грибів та бактерій роду Acetobacter.
Шляхом бродіння дріжджі перетворюють цукор на спирт та вуглекислоту, а бактерії окислюють етиловий спирт до оцтової кислоти. Унаслідок цих процесів рідина перетворюється на кисло-солодкий злегка газований напій — «чайний квас». Напій містить велику кількість різноманітних речовин: етиловий спирт, органічні кислоти (оцтова, глюкуронова, щавелева, лимонна, яблучна, молочна, піровиноградна, койєва, фосфорна), вітаміни, цукри, ферменти, пігменти, ліпіди, пуринові основи.
Відомі китайські писемні джерела згадують чайний гриб з часів династії Хань (близько 250 років до н.е.). Китайці називали його «еліксиром здоров’я та безсмертя», вважали, що він балансує енергію Ці й допомагає травленню.
Гриб насправді має цілющі властивості. Він має яскраво виражені антибактеріальні та протизапальні властивості. Настій гриба позитивно впливає на діяльність шлунково-кишкового тракту. Знищує гнилісні бактерії у кишечнику, зменшує кількість кишечних паличок, посилює перистальтику кишечнику.
Немає коментарів:
Дописати коментар